Історія ендокринної хірургії в Україні. Професор О.К.Горчаков

Історія Київського міського клінічного ендокринологічного центру відобразила всі основні етапи розвитку ендокринної хірургії в Україні. Батьком цієї галузі медицини можна назвати доктора медичних наук,
професора Олександра Кириловича Горчакова (1900–1960), вихованець Харківського медінституту, після його закінчення отримав цінний практичний досвід у сільських та районних лікарнях Харківщини. 1950 р. здобув ступінь доктора медичних наук, того ж року очолив Київський медичний стоматологічний інститут, працюючи за сумісництвом професором кафедри хірургії Київського медичного інституту.
1948 р. VII з’їздом хірургів України була затверджена нова патогенетична класифікація зобної хвороби, запропонована професором Горчаковим. Він здійснив понад 4 тис. операцій на щитоподібній залозі. З 1955 р., першими в СРСР, Олександр Горчаков почав лікувати хворих з токсичним зобом радіоактивним йодом.
Очолювана професором Горчаковим хірургічна клініка стала головним центром ендокринної хірургії в Україні. За короткий час тут було налагоджено вивчення патології щитоподібної залози та надниркових
залоз, особливостей обміну речовин за наявності базедової хвороби та зобу (автори досліджень – В.М. Пархоменко, А.П.Степаненко, Т.Г.Романова, О.Н. Люлька, М.П., Черенько, М.П.Отенко, П.О. Огній, І.В., Комісаренко, Р.А. Бетельман, О.А. Бенікова, Н.В.Ромашкан та ін.).
Разом із видатним ученим Київського медичного інституту, головним акушером-гінекологом МОЗ України, професором А.Е. Лур’є, О.К.Горчаков започаткував лабораторні дослідження і лікування патології клімаксу.
Під його керівництвом понад два десятки співробітників успішно захистили дисертації (серед них три докторські – М.П. Черенько, І.В., Комісаренко, Н.В. Ромашкан). Визнанням великих досягнень у хірургії стало обрання професора Горчакова членом Всесоюзного товариства хірургів і заступником голови правління Наукового товариства хірургів
України.
1954 р. за заслуги в галузі медицини та плідну наукову працю Олександру Горчакову було присвоєно звання Заслуженого діяча науки України; лауреатом Державної премії України він став посмертно. Професор Горчаков залишив після себе цілу плеяду учнів, які доклали значних зусиль до втілення його давнього задуму – створення в Києві інституту ендокринології.