ВПЛИВ КОМБІНОВАНОЇ АНТИГІПЕРТЕНЗИВНОЇ ТЕРАПІЇ (частина ІІ)


Через 24 тижні лікування в групах 1 і 2 спостерігалось аналогічне зменшення розмірів ЛП (на 13,7% і 11,9% відповідно, р <0,05), КДР ЛШ (на 9,6% і 11,6% відповідно, р <0,05) та КДО ЛШ (на 8,1% і 7,6% відповідно, р<0,05). Натомість, КСР і КСО ЛШ в обох групах достовірно збільшились (табл. 2).

Таблиця 2

Динаміка показників морфо-функціонального стану серця

у пацієнтів груп 1 і 2

 

Показник

Група І, (n=20)

Група ІІ, (n=21)

До лікування

Через 24 тижні

До лікування

Через 24 тижні

ЛП, см

4,08±0,33

3,52±0,33*

4,03±0,56

3,55±0,49*

ТМШП, см

1,21±0,04

1,10±0,09*

 1,23±0,03

1,13±0,06*

ТЗС ЛШ, см

1,20±0,04

1,11±0,07*

1,21±0,04

1,10±0,06*

КСР, см

3,62±0,34

4,30±0,78

3,39±0,47

 3,97±0,58

КДР, см

5,20±0,40

4,70±0,41

5,43±0,25

 4,80±0,50

КСО, мл

44,29±12,03

47,47±14,69

45,95±10,78

49,24±11,54

КДО, мл

142,14±19,33

130,62±19,64

141,25±15,63

130,51±21,79

ММ ЛШ, г

255,2±5,2

219,1±0,3

253,4±3,5

215,2±0,2

ІММ ЛШ, г/м2

142,59±16,26

118,85±15,23

143,45±22,59

118,24±22,42

ФВ, %

67,73±8,62

63,45±5,40*

65,68±6,27

62,43±5,59*

Емм, ум. од.

0,9±0,05

1,4±0,05*

0,8±0,06

1,3±0,04*

Примітки: 

1. * – різниця достовірна у порівнянні з відповідним показником на початку лікування, р <0,05 

2. # – різниця показників достовірна порівняно з групою 1, p<0,05

Ці позитивні зміни призвели до покращення систолічної функції ЛШ у хворих групи 1 (ФВ знизилась з 67,73±8,62 до 63,45±5,4, р<0,05) і 2 (ФВ знизилась з 65,68±6,27 до 62,43±5,59, р<0,05) та суттєвого зменшення проявів діастолічної дисфункції ЛШ у цих пацієнтів (на 55,6% і 62,5% відповідно, р<0,05). Крім того, у групі 1 суттєво зменшилась кількість осіб з діастолічною дисфункцією ЛШ (з 19 (95,6%±4,3%) до 11 (57,9%±10,3%), р<0,05), що достовірно не відрізнялось від даних групи 2 (р>0,05). Як і в групі 1, це було пов’язано в основному з регресом ГЛШ – ММ і ІММ ЛШ в результаті проведеної терапії зменшились в середньому на 15,1% (р <0,05), що цілком відповідає динаміці цих показників у хворих групи 1 (р>0,05). ММ ЛШ в групах 1 і 2 знизилась за рахунок достовірного зменшення розмірів порожнини ЛШ і товщини його стінок у цих хворих (на 8,7% та 7,9% (ТМШП) і на 7,2% та 8,6% (ТЗС ЛШ).

Таким чином, комбінована терапія раміприлом або телмісартаном з метопрололом позитивно впливала на параметри морфофункціонального стану серця у хворих обох груп. Достовірної різниці між змінами цих показників в групах 1 і 2 не спостерігалось.

Результати нашого дослідження співпадають з даними інших авторів [1,2,4,7], проте, необхідне подальше поглиблене вивчення умов трансформації функціональних змін міокарду в органічну патологію у пацієнтів з АГ і ТТ. Перспективним напрямком залишається також дослідження віддалених наслідків перенесеного ТТ, визначення ризиків можливих серцево-судинних ускладнень з метою розробки рекомендацій щодо профілактики їх виникнення у цих хворих. 

Висновок 

Поєднання в процесі лікування раміприлу або телмісартану з метапрололом у хворих на АГ і ТТ однаково ефективно і статистично достовірно покращувало показники добового профілю АТ (знизились рівні середньодобового, денного, нічного САТ і ДАТ та їх варіабельності) та морфо-функціональний стан серця (зменшились розміри ЛП і ЛШ, ММ і ІММ ЛШ та суттєво покращилась його діастолічна функція), але поряд з цим комбінація телмісартану з метопрололом більш позитивно впливала на варіабельність САТ. 

Література

1. Бабенко А. Ю. Взаимосвязь ремоделирования сердца и сосудов при тиреотоксикозе / А. Ю. Бабенко, Е. Н. Гринева, В. Н. Солнцев // Ендокринологія. –2011. – Том – 12. – № 1. – С. 93–104.

2. Бабенко А. Ю. Характер геометрии сердца при клиническом и субклиническом тиреотоксикозе / А. Ю. Бабенко // Вестник Сан-Петербургского Универсистета. – 2008. – Серия 11. – №4. – С .40–45.

3. Гома Т. В. Клинико-иммунологические аспекты поражения сердечно-сосудистой системы у больных с болезнью Грейвса и хронической сердечной недостаточностью / Т. В. Гома, Л. Ю. Хамнуева, Г. М. Орлова // Клиническая и экспериментальная тиреодология. – 2011. – Том 7. – №3 – С. 42–47. 

4. Губіна Н. В. Добове моніторування артеріального тиску і функціональний стан щитоподібної залози у хворих на артеріальну гіпертензію/ Н.В. Губіна // Вісник наукових досліджень. – Тернопіль, 2006. – №4. – C. 102–104.

5. Н.Ю. Свириденко Н. Ю. Функциональный резерв сердца у больных с диффузным токсическим зобом после медикаментозного восстановления эутиреоза тирозолом / Н.Ю. Свириденко, Э.Ф. Тугеева, М.А. Арипов, Ю.И. Бузиашвили // Проблемы эндокринологии. – 2009. – Том 55. – №3. – C. 21 – 24.

6. Селиванова Г.Б. Артериальная гипертензия и состояние компенсации тиреоидной функции: вопросы фармакотерапии/ Г.Б. Селиванова // Кардиоваскулярная терапия и профилактика. – 2008. – Т. 7. – № 3. – C. 111–117.

7. Серебрякова О. В. Показатели вариабельности ритма сердца у больных с синдромом тиреотоксикоза. / О. В. Серебрякова, А. В. Говорин, В. И. Просяник, Е. В. Бакшеева // Вестник НГУ. – 2007. – Том 5 – №1. – С. 19–21.

8. Крипак Н. О. Особенности системной и внутрисердечной гемодинамики у пациентов с миокардиодистрофиями различного происхождения / Вестник Российской Военно-медицинской академии Сан–Петербург – 1(25). – 2009.

9. Jun R. Симптоматическая артериальная гипертензия: современная диагностика и лечение. / Jun R.Chiong Wilbert S. Aronow Ijaz A. Khan Chandra K Nair Krishnaswami Vijayaraghavan Richard A Dart Thomas R Behrenbeck Stephen A Geraci. // – 2011. – Therapia – Укр.мед. вісник. – №7/8. – С .49–60.

10. http://www.nbuv.gov.ua/Portal/Chem_Biol/Savm/2007_12/gl3/18.htm

Дисфункция щитовидной железы и бета-адреноблокаторы. Н. Н. Сидорова, Н. Ф. Стефанюк. 


Влияние комбинированной антигипертензивной терапии на суточный профиль артериального давления и морфо-функциональное состояние сердца у больных артериальной гипертензией и тиреотоксикозом

Швец Н. И., Бенца Т. М., Цимбалюк И. Л., Пастухова О. А.

Резюме. В статье приведены данные относительно использования комбинированной антигипертензивной терапии ингибитором ангиотензинпревращающего фермента (АПФ) рамиприлом или блокатором рецепторов ангиотензина II (БРА) телмисартаном с метапрололом у больных артериальной гипертензией (АГ) и тиреотоксикозом (ТТ). 

 Целью нашего исследования было изучить влияние этих комбинаций антигипертензивных препаратов на показатели суточного профиля артериального давления (АД) и морфо-функциональное состояние сердца у пациентов с АГ и ТТ. Установлено, что использование данных препаратов одинаково позитивно влияло на показатели суточного профиля АД: среднесуточные уровни систолического (САД) и диастолического АД (ДАД) в групах 1 и 2 достоверно снизились соответственно на 20,9% (р <0,05) и 20,4% (р <0,05) для САД и на 11,6% (р <0,05) и 9,1% (р <0,05) для ДАД за счет снижения як дневных, так и ночных показателей САД и ДАД. Отмечалось также существенное снижение показателей среднесуточной, дневной и ночной вариабельности (Вар) САД и ДАД: Вар САД у больных групп 1 и 2 снизилась на 23,2% (р=0,0001) и 39,3% (р=0,0001) соответственно, Вар ДАД на 16,2% (р=0,0001) и 18,1% (р=0,0001) соответственно. При этом, телмисартан достоверно лучше (р<0,05), чем рамиприл, влиял на вариабельность среднесуточного, дневного и ночного САД. 

После проведенного лечения у больных обеих групп зафиксовано уменьшение массы миокарда и индекса массы миокарда левого желудочка (ЛЖ) в среднем на 15,1% (р <0,05), размеров левого предсердия – на 13,7% и 11,9% соответственно (р <0,05), конечно-диастолического размера ЛЖ – на 9,6% и 11,6% соответственно (р <0,05) и улучшение диастолической функции ЛЖ. Динамика этих показателей  в группах 1 и 2 достоверно не отличалась (р >0,05). 

Ключевые слова: артериальная гипертензия, тиреотоксикоз, суточный профиль артериального давления, морфо-функциональное состояние сердца.


EFFECT OF COMBINED ANTIHYPERTENSIVE THERAPY IN PATIENTS WITH ARTERIAL HYPERTENSION AND THYROTOXICOSIS

Schvets N. I., Bentsa T. M., Tsymbaliuk І. L., Pastukhova O. A.


Abstract.The article presents data on the use of combination antihypertensive therapy including angiotensin-converting enzyme (ACE) inhibitors ramipril or angiotensin receptor blocker (ARB) telmisartan vs metaprololom of patients with arterial hypertension (AH) and thyrotoxicosis (TT). Our aim was to investigate the effect of these combinations of antihypertensive drugs on the performance of daily blood pressure (BP) and morpho-functional state of the heart in patients with hypertension and TT. Found that use of these drugs is equally positive effect on the performance of daily blood pressure (BP): the mean level of systolic (SBP) and diastolic blood pressure (DBP) in groups 1 and 2 was significantly decreased respectively by 20.9% (p <0.05 ) and 20.4% (p <0.05) for SBP and 11.6% (p <0.05) and 9.1% (p <0.05) for DBP by reducing both daytime and night performance SBP and DBP. Also was noted a significant decline in daily average, daily and nightly variability (Var) SBP and DBP: Vary SBP in patients of groups 1 and 2 decreased by 23.2% (p = 0.0001) and 39.3% (p = 0.0001 ), respectively, Var DBP by 16.2% (p = 0.0001) and 18.1% (p = 0.0001), respectively. Thus, telmisartan was significantly better (p <0.05) than ramipril influenced the variability of daily, day and night SBP.

At the end of the treatment in patients in both groups reported reduction in myocardial mass and mass index of left ventricular (LV) in average by 15.1% (p <0.05), left atrial size - at 13.7% and 11.9%, respectively ( p <0.05), end-diastolic LV size - 9.6% and 11.6%, respectively (p <0.05) and improved LV diastolic function. The dynamics of these parameters in groups 1 and 2 did not differ significantly (p> 0.05).

Key words: hypertension, hyperthyroidism, daily blood pressure, morpho-functional state of the heart.

Інформація про авторів:

 

 Цимбалюк Ірина Леонідівна – кандидат медичних наук, асистент кафедри терапії, Національна медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика (м. Київ), 02222, м. Київ, вул. Сабурова, 18, кв. 246, тел. (044) 272-28-75, 093-633-75-24, www.irynacb1@rambler.ru.

Пастухова Оксана Анатоліївна – асистент кафедри терапії, кандидат медичних наук, Національна медична академія післядипломної освіти ім. П. Л. Шупика (м. Київ), 02140, м. Київ, пр-т Бажана 16, кв. 179, тел. (044) 272-28-75, 093-752-46-11, pastukhova@bigmir.net.