ОСОБЛИВОСТІ ДОБОВОГО ПРОФІЛЮ АРТЕРІАЛЬНОГО ТИСКУ ТА РЕМОДЕЛЮВАННЯ СЕРЦЯ У ХВОРИХ НА АРТЕРІАЛЬНУ ГІПЕРТЕНЗІЮ ТА ТИРЕОТОКСИКОЗ

Цимбалюк І. Л., Пастухова О. А.

Національна медична академія післядипломної освіти 

імені П. Л. Шупика (м. Київ)

 

Встановлено, що хворим на АГ з супутнім ТТ притаманні певні характерні зміни показників добового моніторування артеріального тиску та морфофункціонального стану серця, які необхідно враховувати при призначенні комплексного лікування цим пацієнтам.

Ключові слова: артеріальна гіпертензія, тиреотоксикоз, добовий профіль артеріального тиску, ремоделювання серця.

Вступ. Поширеність АГ серед дорослого населення України становить 32%, захворюваність на ТТ – 55 334 на 100 тис. населення, і з року в рік ці цифри неухильно зростають. Частота артеріальної гіпертензії (АГ) при ТТ досягає 25-30% [1,5], а процес ремоделювання серця починається на ранніх етапах розвитку захворювання, визначаючи тяжкість його перебігу та прогноз [2,4]. Поєднання АГ і ТТ зумовлює характерні ранні ураження органів-мішеней, що призводить до розвитку і прогресування тяжких ускладнень з високим рівнем ранньої інвалідизації і летальності у осіб працездатного віку [1,7]. 

Встановлено, що на частоту кардіоваскулярних ускладнень впливає ціла низка параметрів, які характеризують функціональний стан серцево-судинної системи [6]. Отже, необхідне подальше вивчення патогенетичних механізмів ремоделювання серця у хворих на АГ з супутнім ТТ, що дозволить значно раніше визначати осіб з високим ризиком та своєчасно призначати їм адекватну терапію, спрямовану на профілактику серцево-судинних ускладнень [3,7].

Мета дослідження: вивчити особливості добового профілю АТ та морфо-функціонального стану серця у хворих на АГ у поєднанні з ТТ.

Матеріали і методи дослідження

Обстежено 72 пацієнти на АГ з супутнім ТТ та без нього, які знаходились на лікуванні у Київському міському клінічному ендокринологічному центрі. Середній вік хворих складав 55,5±0,5 років, з них 52 (72,2%) жінки і 20 (27,8%) чоловіків. Тривалість захворювання на АГ становила в середньому 6,4±0,3 років, на ТТ – 5,6±0,4 років. Групу 1 склали 30 пацієнтів з АГ ІІ ст., групу 2 – 42 особи з АГ ІІ ст. та супутнім ТТ. 

У дослідження не включались хворі з перенесеним інфарктом міокарда та інсультом, з серцевою недостатністю ІІБ – ІІІ ст. (ІІІ-IV ФК за NYHA), важкими порушеннями ритму, вадами серця, печінковою або нирковою недостатністю, з бронхолегеневими захворюваннями, онкологічні та інфекційні хворі, а також ті пацієнти, що були неспроможні підписати інформовану згоду або виконувати протокол дослідження.

Діагноз АГ встановлювали відповідно з наказами МОЗ України № 54 і 436 та Рекомендаціями Української асоціації кардіологів по профілактиці та лікуванню АГ на підставі анамнестичних даних, скарг, даних фізикального та клініко-інструментального обстеження. У 12 (40,0%) пацієнтів групи 1 визначалась АГ 1 ступеня, у 18 (60,0%) – 2 ступеня. У групі 2 АГ 1 ступеня було зареєстровано у 14 (33,3%), 2 ступеня – у 28 (66,7%) осіб. Тиреотоксикоз легкого ступеня виявлено у 7 (16,7%), середнього ступеня –тяжкості у 15 (35,7%), тяжкого ступеня – у 20 (47,6%) хворих групи 2.

Усім досліджуваним проведено загальноклінічне обстеження, біохімічний аналіз крові, визначення рівня гормонів щитоподібної залози, офісне вимірювання АТ, електрокардіографія (ЕКГ), добове моніторування АТ (ДМАТ) та ехокардіографія (ЕхоКГ). 

ЕКГ реєструвалась на електрокардіографі ЮКАРД-200 («ЮТАС», Україна) в 12 стандартних відведеннях до і після курсу ІХТ.

ДМАТ проводили за допомогою апарату АВРМ-02/M («Meditech Ltd.»,Угорщина) за стандартною методикою. Аналізувались середньодобові (тСАТ і тДАТ), денні (дСАТ і дДАТ) і нічні (нСАТ і нДАТ) показники САТ і ДАТ та їх варіабельність, середньодобовий пульсовий АТ (тПАТ), ЧСС, індекс часу (ІЧ) та індекс площі (ІП) для тСАТ і тДАТ, добовий індекс (ДІ) та тип добового ритму АТ.

Стан інтракардіальної гемодинаміки досліджувався на ультразвуковому сканері En Visor C (Philips, США) секторним датчиком 2-4 МГц в стандартних позиціях з використанням М-, 2D- режимів та імпульснохвильової допплерографії. Визначали кінцево-систолічний (КСР, см) і кінцево-діастолічний (КДР, см) розміри, фракцію вкорочення (FS, %), кінцево-систолічний (КСО, мл) і кінцево-діастолічний (КДО, мл) об’єми, ударний об’єм та фракцію викиду (ФВ, %) ЛШ. Оцінювали розмір лівого передсердя (ЛП, см), товщину міжшлуночкової перетинки (ТМШП, см) і товщину задньої стінки (ТЗС ЛШ, см) ЛШ. В імпульсному режимі визначали максимальну швидкість кровоплину в фазу раннього наповнення ЛШ (Ем, м/с), в фазу передсердної систоли (Ам, м/с) та їх співвідношення (Ем/Ам, ум. од.).

Масу міокарда (ММ) ЛШ розраховували за формулою Penn Convention: ММ ЛШ (г) = 1,04×([КДР + ТЗС ЛШ + ТМШП]3 – [КДР]3) – 13,6. Індекс маси міокарда (ІММ) ЛШ визначали як відношення ММ ЛШ до площі поверхні тіла (ППТ). За критерій гіпертрофії ЛШ (ГЛШ) був взятий ІММ ЛШ більше 125 г/м2. Відносна товщина стінок (ВТС) ЛШ розраховувалась за формулою: ВТС ЛШ = (ТЗС ЛШ + ТМШП)/КДР.

Визначали наступні типи геометрії ЛШ (за A. Ganau і співавт.): нормальна геометрія (ІММ ЛШ – N, ВТС ЛШ < 0,45), концентричне ремоделювання (ІММ ЛШ – N, ВТС ЛШ > 0,45), ексцентрична гіпертрофія (ІММ ЛШ > N, ВТС ЛШ < 0,45) та концентрична гіпертрофія (ІММ ЛШ > N, ВТС ЛШ > 0,45).

Статистичний аналіз і обробку одержаних результатів проводили на ПК з використанням пакета прикладних програм STATISTICA 6.0 та MS Excel XP.

Результати досліджень та їх обговорення

За результатами ДМАТ в групі 2 виявлено статистично достовірно (р<0,05) вищі показники тСАТ (на 7,3%), дСАТ (на 8,7%), нСАТ (на 5,3%) і тПАТ (на 12,7%). У цій групі також зареєстровано достовірне зниження рівня тДАТ (на 9,3%) і дДАТ (на 9,2%) порівняно з групою 1 (табл. 1). 

Ще однією особливістю добового профілю АТ у хворих на ЕАГ та ТТ є достовірне підвищення показників варіабельності переважно в денний час (для дСАТ на 20,9%, для дДАТ на 15,4%) порівняно з пацієнтами з ЕАГ без ТТ (табл. 1). 

Група 2 характеризувалась не тільки більш високими значеннями САТ, але і довшою тривалістю його підвищення. ІЧ тСАТ і ІП тСАТ у пацієнтів цієї групи були достовірно вищими відповідно на 24,8% і 43,4 %, чим у хворих групи 1 (табл. 1).

Таблиця 1

Показники ДМАТ у ГК та у хворих груп 1 і 2

Показник

Група 1

(n=30)

Група 1

(n=42)

тСАТ, мм рт. ст.

143,3±1,3

153,7±1,1#

тДАТ, мм рт. ст.

86,2±0,7

78,1±0,8#

тПАТ, мм рт. ст.

56,6±1,2

63,8±1,3#

дСАТ, мм рт. ст.

144,6±1,4

157,2±1,1#

дДАТ, мм рт. ст.

92,5±0,8

83,9±0,8#

нСАТ, мм рт. ст.

135,1±1,6

141,9±1,5#

нДАТ, мм рт. ст.

78,4±1,0

74,3±1,1

Ст. відх. тСАТ, мм рт. ст.

15,7±0,3

19,2±0,5#

Ст. відх. тДАТ, мм рт. ст.

11,4±0,3

13,0±0,4#

Ст. відх. дСАТ, мм рт. ст.

14,8±0,4

17,9±0,4#

Ст. відх. нСАТ, мм рт. ст.

12,5±0,5

14,1±0,5#

Ст. відх. дДАТ, мм рт. ст.

11,7±0,3

13,5±0,4#

Ст. відх. нДАТ, мм рт. ст.

10,7±0,5

11,2±0,5

ІЧ тСАТ, %

74,9±2,4

93,5±1,7#

ІЧ тДАТ, %

60,2±2,7

62,8±2,5

ІП тСАТ, мм рт. ст.

407,4±32,1

584,1±27,4#

ІП тДАТ, мм рт. ст.

184,5±13,7

216,8±17,9

ЧСС, уд/хв

70,2±1,1

89,0±1,4#

Примітки:  # – різниця показників достовірна порівняно з групою 1, p<0,05

В групі 2 зафіксовано також збільшення ЧСС (на 26,8%, р<0,05) порівняно з групою 1.


Встановлено, що недостатнє або надмірне зниження рівня АТ в нічний час тісно корелює з високим ризиком кардіоваскулярних ускладнень. В групі 2 порівняно з групою 1 відмічалось достовірне збільшення частки осіб з порушеним добовим ритмом САТ (на 30,5%) і ДАТ (на 22,4%) за рахунок збільшення кількості гіпер-диперів і нон-диперів. 

При аналізі морфо-функціонального стану серця у хворих групи 2 виявлено збільшення КДО (132,3±2,5 мл проти 116,2±2,9 мл у осіб групи 1, р<0,05) і КСО ЛШ (62,3±1,3 мл проти 47,4±1,7 мл у осіб групи 1, р<0,05), а також зростання ММ і ІММ ЛШ (на 15,5%, р<0,05). ФВ ЛШ у пацієнтів групи 2 склала 55,4±0,6% проти 61,1±0,5% у хворих групи 1 (р<0,05). Діастолічна дисфункція ЛШ відмічалась у 95,3%±3,3% хворих групи 2 проти 57,2%±5,6% у групі 1 (р<0,05). У хворих групи 2 переважала ексцентрична ГЛШ (60,7%±5,2% проти 25,3%±6,1% у групі 1, р<0,05).

Висновки 

Поєднання АГ з ТТ супроводжується достовірно більш значимим підвищенням рівня САТ і ПАТ, варіабельності САТ і ДАТ переважно в денний час, зниженням рівня ДАТ та призводить до збільшення частки несприятливих типів добового ритму САТ і ДАТ, що асоціюється зі зниженням скоротливої здатності міокарда ЛШ, погіршенням його діастолічної функції та збільшенням частоти ексцентричних (несприятливих) типів ГЛШ порівняно з АГ без ТТ.

 

Інформація про авторів:

 


 

Цимбалюк Ірина Леонідівна – кандидат медичних наук, асистент кафедри терапії, Національна медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика (м. Київ), 02222, м. Київ, вул. Сабурова, 18, кв. 246, тел. (044) 272-28-75, 093-633-75-24, www.irynacb1@rambler.ru.

Пастухова Оксана Анатоліївна – асистент кафедри терапії, кандидат медичних наук, Національна медична академія післядипломної освіти ім. П. Л. Шупика (м. Київ), 02140, м. Київ, пр-т Бажана 16, кв. 179, тел. (044) 272-28-75, 093-752-46-11, pastukhova@bigmir.net.


ЦитатаОтветить
  • Группа: Гости
  • Регистрация: --
  • Статус:
  • 0 комментариев
  • 0 публикаций
^
!!!Здравствуйте! Вас интересуют клиентские базы данных? Ответ на Email: voevodin.cheslav@mail.ru
  • Нравится
  • 0

НОВИНИ

ТОП ПУБЛІКАЦІЙ

Всі новини